Сергій Паладійчук: «Є прямий зв’язок між кількістю відеокамер і безпекою міста»

Той простір, в якому ми живемо, не сталий. Він постійно змінюється. І від нас залежить, як саме: на краще чи гірше. Великою мірою на це впливає міська влада, а ще більшою – ми, рівняни. Бо від наших мрій, бажань і уподобань, а головне – нашого бажання підтримати зусилля влади залежить, чи ефективні ці зусилля, чи правильно витрачаються у Рівному гроші, чи досягається від їхнього витрачання конкретний результат. Є рейтинги, які високо оцінюють можливості та надбання Рівного в напрямках і зусиллях, щоб це було охайне, енергоефективне, інвестиційно привабливе, комфортне для життя місто. Та останнім часом ми часто чуємо ще словосполучення «безпечне місто». Що це таке, «Безпечне місто»? Це стратегія чи реальна програма? Про це та інше виданню «7 днів» розповів автор ідеї безпечного міста, секретар Рівнеради, депутат від партії «БПП «Солідарність»  Сергій Паладійчук.

– Скажу таку важливу річ: одне з головних завдань міської влади – допомагати правоохоронним органам підтримувати у місті порядок, – сказав насамперед Сергій Богданович. – Поспілкувавшись із правоохоронцями на одній з нарад, я зрозумів, що потрібно системно зайнятися встановленням у Рівному відеокамер. Адже місто встановило останні 12 камер ще у 2008 році. І ця кількість ефективно працювала років п’ять-шість. Охоронці порядку звернули увагу на те, що в місцях, де були встановлені камери, кількість правопорушень зменшилась у рази. Бо коли люди знають, що їх бачать камери, то ведуть себе коректно. З іншого боку, камери дозволяють швидко ідентифікувати порушників. Я зробив висновок, що чим більше буде у місті відеокамер, тим простіше буде після якихось інцидентів шукати правопорушників. Тому я особисто ініціював програму «Безпечне місто».

– Ви мали якийсь зразок?

– Я взяв до основи ті програми, які були в інших містах, в тому числі й за кордоном, і розробив власну програму, рівненську. Ми її успішно прийняли на сесії Рівнеради. Програма називається «Безпечне місто», бо є прямий зв’язок між кількістю відеокамер і безпекою у Рівному. Фактично в 2016 році ми почали напрацювання з установлення цих камер. Процес був тривалим, адже йдеться про копітку роботу з визначення перехресть, специфіки встановлення цих камер, їхньої конфігурації. Це робилося спільно з поліцією та СБУ. Торік на програму були виділені перші кошти. Але в силу певних обставин їхнє використання перенесли на 2018 рік. При формуванні цьогорічного бюджету кошти для того, щоб ці відеокамери почали встановлювати, виділено майже в повному обсязі.

– Але в місті на різних бізнесових об’єктах вже є трохи відеокамер.

– Ми це врахували. І програма передбачає об’єднання в одну мережу всіх камер, а не тільки встановлених за рахунок коштів міста чи держави. У мережі будуть і ті, що стоять на приватних кафе, ресторанах, торгових центрах тощо. Це суттєво підвищує рівень охоплення всього міста відеоспостереженням. У мене є переконання, що років за чотири-п’ять ми забезпечимо велику територію міста відеокамерами, і це суттєво допоможе виявляти правопорушення і справлятися з ними. ДТП, бійки, акти вандалізму – на всі ці речі можна буде реагувати швидко.

– Все це за кошти міського бюджету?

– Бо це ж робиться для блага міста і його мешканців. Крім програми, я також допомагав у написанні грантової заявки на отримання коштів Європейського Союзу в рамках програми транскордонного співробітництва, аби залучити на відеоспостереження кошти Європи. На жаль, наш грант поки що не виграв. Але ми вже маємо необхідну документацію, що дозволяє нам брати участь у інших таких конкурсах грантів. Співфінансування дозволить нам зробити цю справу швидше. Чим більш щільно ми охопимо відеоспостереженням місто, тим швидше зможемо говорити про зниження в місті рівня злочинності й підвищення оперативності у розкритті злочинів.

– На який час програма розрахована і на якому етапі вона перебуває?

– Цього року, в січні ми виділили на неї 4 мільйони гривень. Сподіваюся, що будуть використані всі. Триває безпосередня реалізація цього проекту. Взагалі ж програма розрахована до 2020 року. Хоча це не означає, що тоді вона закінчиться. Будемо продовжувати. Бо, як правило, програми пишуться на чотири-п’ять років, аби зрозуміти, в якому середовищі та програма існує, як на нього впливає, який результат дає. За цей час середовище змінюється і вносяться корективи, але, як правило, такі документи мають продовження.

– Що передбачено крім встановлення відеокамер?

– Створення моніторингового центру. Там стоятимуть монітори, на які будуть виведені зображення з камер. Оператори зможуть спостерігати за ситуацією в місті у режимі онлайн.

– Рівненські ОСББ мають свій проект, який назвали «Сусідська варта». Мабуть, він також міг би стати складовою програми «Безпечне місто»?

– Не маю що заперечити. Це хороша ініціатива. ОСББ не зверталися до нас, вони працюють за окремим форматом. Але завдання в нас спільне: у них – зробити безпечними свої будинки, у нас – все місто.

– Чи знаєте ви ситуації, коли відеоспостереження допомогло у розкритті злочинів чи правопорушень?

– Було декілька резонансних ДТП, зокрема на перехресті Соборної-Чорновола-Міцкевича, у розкритті яких дуже допомогли відеокамери. Вони допомогли правоохоронцям розібратися, хто був правий, а хто винуватий.

– Надалі ця програма фінансуватиметься в таких же обсягах?

– Час покаже. Ціни ж змінюються. Та ми інтенсивно працюємо, щоб залучити кошти не тільки міського бюджету, а й перш за все кошти грантових організацій та наших комерційних установ, які зацікавлені, щоб їхні камери потрапляли в цю систему.

– Але чим більше камер, тим більше людей, які повинні слідкувати за їхньою роботою і за картинкою на моніторах. Скільки передбачається в тому центрі людей?

– Поки що троє-четверо. Безумовно, їхня кількість зростатиме. Але це все одно раціональніше і дешевше, ніж тотально накривати місто поліцейськими патрулями. У нашому побратимському місті Забже є подібний центр, у якому працює 15 чоловік.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*