Значну частину часу цього тижня голова Рівненської обласної ради Сергій Кондрачук провів у громадах краю, спілкуючись із їхніми очільниками, представниками бізнесу, керівниками установ та організацій різних форм власності. Наприкінці поділився враженнями на своїй сторінці у Фейсбуці.
«”Я керую цим містом далеко не один термін і точно можу сказати: такого ще не було”…
“Країна на всіх швидкостях мчить у прірву”…
“Який Договір з Нафтогазом? Ми одразу надіслали їм усе, що потрібно! Відповіді нема!»
Такі слова й емоції – повсюди.
Не оцінюю «меморандумів» чи інших «фількіних грамот» без жодних зобов’язань і зрозумілих правил, не оцінюю вартості тарифу, хто і як має його відшкодовувати. Я про те, що навіть ті керівники, які готові виконати «газові пропозиції Зеленського», не можуть розпочати опалювальний сезон та обігріти ввірені їм установи: школи, садочки… Бо в «Нафтогазі», де Зеленський обіцяв спрощену процедуру укладання угоди, ніхто не бере слухавку…
Цікаво: коли Зеленський і Ко весну-літо «проспівували» замість того, щоб купити дешевий газ, а перед самим настанням холодів зібрали мерів і запропонували «швидке вирішення проблеми», якщо місцева влада візьме відповідальність за провал на себе, – вони справді думали, що це «швидке рішення» вдасться швидко технічно реалізувати на рівні їхніх виконавців?
Добре, полишимо тарифи та неукладені за «швидкою формулою Зеленського» угоди з Нафтогазом. Дітей від холоду в садочках і школах врятує карантин, бо з вівторка, 26 жовтня, ми у «червоній» зоні. І вчорашня статистика щодо захворювань – абсолютний антирекорд для Рівненщини з початку пандемії.
На тижні, серед інших громад, побував у Сарнах. Відвідав місцеву лікарню. Відкривають 90 “ковідних” ліжкомісць. І… просять 1 млн на розводку кисню. Запитую місцеве керівництво про історію цього питання. Вона така ж, як і в багатьох інших колишніх районних, а тепер переважно міських лікарнях нашого краю: проєкт “на кисень” був ще у 2020 році. Розраховували на державні кошти. Які були! 15 мільйонів. Але не дочекалися, бо ці кошти тоді ніхто не використав і вони повернулися у держбюджет.
Про ситуацію я особисто розповідав деяким посадовцям, зокрема, уповноваженим Верховної Ради з прав людини. Ну, винних наразі нема. Можливо, навесні будуть. Бо це злочинна бездіяльність. Наразі ж у Сарнах на згадані роботи потрібно понад 2,8 млн. грн. Основну суму готові дати зі свого бюджету, з 1 млн просять допомоги. Допоможемо. Але постає питання: скільки людей можна було б врятувати, якби зробити все, як слід, ще в останні місяці 2020-го?
Вчорашня розмова з одним чоловіком (не приховую, політично – однодумцем) змусила замислитися.
– Ти вакцинований?
– Так, двічі.
– Як думаєш, чого інші так слабо вакцинуються?
– Слухай, з початку пандемії вони вивезли з країни всі маски. Потім кілька тижнів-місяців казали, що маски прилетять завтра. Потім закрили всі ресторани, окрім «Велюра» їхнього нардепа. Всі магазини, окрім “Епіцентра”. Потім створили ковідний фонд, але за гроші з нього будували дороги, купували спортивний інвентар, корми для тварин і новорічні подарунки. Потім ціле літо розповідали, що готові до нової хвилі, є ліжкомісця і кисень, а за фактом – щодня антирекорди. А тому, коли мені ця влада каже, що я маю щось зробити, я автоматично сприймаю це в штики… Як вони хочуть, щоб їм вірили і слухали, якщо вони постійно брешуть!? Незалежно від того, про що йдеться. Радує лише, що, судячи з рейтингів, у людей нарешті починають очі відкриватися!
– Так. Дожилися, що чи не найприємнішою новиною за тиждень є новина про падіння рейтингу президента і його партії…»
